Одна з характеристик юридичних ризиків у новій енергетиці: висока залежність від політики
На тлі глобального енергетичного переходу новий енергетичний сектор займає центральне місце через свою критичну роль у сталому розвитку та скороченні викидів вуглецю. Оскільки запаси традиційного викопного палива поступово виснажуються, а екологічні проблеми стають дедалі серйознішими, новий енергетичний сектор став життєво важливим інструментом для країн, щоб оптимізувати свої енергетичні структури та досягти цілей щодо вуглецевої нейтральності. На цьому тлі політична підтримка стала ключовим рушієм розвитку сектора. Багато країн запровадили політичні заходи-такі як субсидії, податкові пільги та промислове планування-щоб забезпечити надійну підтримку досліджень, розробок і комерційного застосування нових енергетичних технологій.
I. Передумови залежності від політики нової енергетичної галузі
1.1 Поточний стан нової енергетики
На тлі глобального енергетичного переходу сектор відновлюваної енергетики став ключовим рушієм сталого економічного розвитку та досягнення цілей вуглецевої нейтральності. В останні роки завдяки технологічному прогресу та посиленню політичної підтримки частка відновлюваної енергії в енергетичному балансі значно зросла.
1.2 Роль підтримки політики в розвитку нової енергетичної галузі
Крім фінансових субсидій, податкові пільги також надали потужний поштовх розвитку нової енергетичної галузі. Наприклад, такі заходи, як зниження ПДВ, податкові пільги на прибуток та звільнення від сплати імпортного мита для нових енергетичних компаній значно скоротили їхні операційні витрати та підвищили прибутковість та інвестиційну спроможність.
Крім того, органи місцевого самоврядування запровадили політику підтримки, таку як розвиток індустріальних парків та підтримка зеленого фінансування, які ще більше покращили екосистему нової енергетичної галузі [5]. Політична підтримка відіграла незамінну роль у стимулюванні технологічного прогресу, розширенні масштабів галузі та підвищенні ринкової конкурентоспроможності в новому енергетичному секторі.
II. Вплив політики скорочення субсидій на прибуток підприємств
2.1 Аналіз політики скорочення субсидій
У міру того як глобальний енергетичний перехід прискорюється, індустрія транспортних засобів на новій енергії-як приклад стратегічної галузі, що розвивається-поступово стає ключовою сферою підтримки політики для багатьох країн. Однак на ранніх етапах промислового розвитку надмірна залежність від фіскальних субсидій може призвести до таких проблем, як недостатні стимули для інновацій і неефективний розподіл ресурсів. Щоб вирішити цю проблему, з 2014 року уряд Китаю поступово впроваджує політику поступового скасування субсидій на нові транспортні засоби, що працюють на енергії, з метою переходу галузі від-керованої політикою до-ринкової. Запровадження такої політики зумовлено насамперед двома факторами: по-перше, технологія NEV поступово розвивалася, промисловий ланцюг постійно вдосконалювався, а сектор досяг певного рівня конкурентоспроможності на ринку; по-друге, довгострокові-субсидії високої{9}}вартості посилили фіскальний тиск, а деякі підприємства почали «шахрайство щодо субсидій», створюючи нагальну потребу оптимізувати розподіл ресурсів шляхом коригування політики. Зокрема, у політиці поступового{11}}припинення субсидій використовується підхід до поетапного скорочення, встановлюючи різні стандарти субсидій на основі технічних показників, таких як запас ходу автомобіля та щільність енергії, і чітко встановлюючи конкретні часові рамки. Наприклад, у період з 2017 по 2020 рік розміри субсидій щорічно зменшувалися, а після 2020 року субсидії були повністю скасовані. Цей процес був розроблений, щоб забезпечити підприємствам достатній перехідний період для адаптації до змін ринкового середовища.
2.2 Прямий вплив поетапного{1}}припинення субсидій на прибутки компаній
Реалізація політики поступового-припинення субсидій безпосередньо призвела до зростання витрат на виробництво для виробників нових енерготранспортних засобів, що значно негативно вплинуло на їхні прибутки. На ранніх етапах впровадження політики через значне скорочення субсидій компаніям було важко подолати розрив у витратах у короткостроковій перспективі за рахунок технологічних досягнень або ефекту масштабу, що чинило значний тиск на ціноутворення продукції. Крім того, зростання витрат послабило цінову конкурентоспроможність компаній на ринку, особливо в середньому-–-нижньому-сегментах, де споживачі-дуже чутливі до ціни, що призвело до уповільнення або навіть зниження зростання продажів. Цей механізм впливає не лише на короткострокову-прибутковість компаній, але й на їх частку ринку. Дослідження показують, що протягом першого року політики поступового скасування{10}}субсидій ринкова частка деяких підприємств скоротилася на 3–5%, що ще більше зменшило їхні прибутки. Отже, надаючи подвійний вплив на структуру витрат і конкурентоспроможність ринку, політика поступового скасування{14}}субсидій безпосередньо спричинила значний тиск на прибутки компаній.
2.3 Непрямий вплив припинення-субсидування на прибутки компаній
Окрім прямого впливу, політика поступової-припинення субсидій також мала глибокий вплив на довгострокову прибутковість-компаній, змінюючи їхні рішення щодо інвестицій у дослідження та розробки та розширення потужностей. З одного боку, скорочення субсидій призвело до того, що компанії зіткнулися з обмеженим грошовим потоком, що певною мірою обмежило їхні інвестиції в технологічні дослідження та розробки. Наприклад, дослідження показують, що після впровадження політики поступової{4}}припинення субсидій інтенсивність науково-дослідних робіт (співвідношення витрат на дослідження та розробки до операційного доходу) деяких компаній, що займаються виробництвом нових енерготранспортних засобів, значно знизилася, у середньому на 2–3 %. Ця тенденція може послабити основну конкурентоспроможність компаній, обмежити їх здатність досягти прориву в нових технологіях і, як наслідок, вплинути на їхні майбутні показники на ринку та потенціал зростання доходів. З іншого боку, поступове скасування-субсидій також обмежило плани компаній щодо розширення потужностей. Через збільшення невизначеності політики та підвищену волатильність ринкового попиту компанії стали більш обережними щодо розширення масштабів виробництва, а деякі проекти навіть відкладалися або скасовувалися. Загалом, впливаючи на рішення компаній щодо інвестицій у дослідження та розробки та розширення потужностей, політика поступового{12}}припинення субсидій ще більше посилила ризик нестабільності прибутків.
Однак у міру розширення галузі та підвищення технологічної зрілості коригування політики неминуче. Зокрема, такі зміни, як поступова відміна субсидій і модифікація правил торгівлі вуглецевими викидами, мають глибокий і прямий вплив на прибутковість нових енергетичних підприємств. Ця характеристика нової енергетичної галузі-її висока залежність від політики-не лише перевіряє здатність підприємств адаптуватися, але й впливає на стабільний розвиток усього сектора. Таким чином, проведення поглибленого-дослідження механізмів, за допомогою яких коригування політики впливає на корпоративну прибутковість, і пропонування відповідних стратегій реагування має значну теоретичну цінність і практичне значення.
